Королевська стоянка — ранньопалеолітична стоянка в селищі Королево, Виноградівського району Закарпаття, одна з найбільших у Європі палеологічних колекцій.
Розташована на пагорбі заввишки 120 м над річкою Тисою. Це найдавніша людська стоянка в Центральній і Східній Європі, якій приблизно 1 млн. років. Площа стоянки — понад 1 тис. м². У 12-метровій товщі суглинків виявлено 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох палеологічних епох. Кількість знахідок сягає близько 100 тис. одиниць. Серед них є знаряддя праці кроманьйонців, неандертальців та пітекантропів.
Були розкриті археологічні шари:
- палеоліт ашель, мустьє, пізній палеоліт (датований тут 38-23 тис. рр. до нашої доби, селетська культура),
- пізнього неоліту.
Найнижчий VIII культурний горизонт сягає часів найдавнішого в Європі гюнцького зледеніння і датується близько 1 млн років тому. Він містив виготовлені з вулканічної породи андезиту галькові знаряддя — чопери, примітивні ручні рубила, скребла (рис.), що мають аналогії в матеріалах найдавніших стоянок у Центральній Європі. Шість нижніх ашельських шарів стоянки перекривають шість мустьєрських горизонтів і ще два пізньопалеолітичних.
Кар'єр на місці палеолітичної стоянки (вік до 1 млн. років) у селищі Королево, Виноградівського району Закарпаття, де була знайдена одна з найбільших у Європі палеологічних колекцій
У 1974 році молодий київський учений Владислав Гладилін виявив поблизу селища Королеве на Закарпатті стоянку первісної людини. Ніхто й не гадав, що невдовзі вона ввійде до числа найвизначніших палеолітичних пам’яток світу. А проте результати досліджень, проведених у наступні роки експедицією Археологічного музею АН України, засвідчили, що йдеться про унікальний об’єкт. Про цю подію повідомив Я. Ісаєвич у газеті “Вільна Україна” ще 2 грудня 1989 року у невеличкій замітці. Потім усі замовкли. Та світом лунало здивоване відлуння про мільйон років заселення землі сучасної України і мирну величаву працю людей у ті найдавніші часи. Таку величезну кількість найдавніших археологічних знахідок було неможливо замовчувати. Цими знахідками, як нечуваним дивом, зацікавилися вчені сусідніх країн. Бо чітка стратиграфія пам’ятки Королевської стоянки дає змогу встановити вік деяких, досі не датованих, палеолітичних знахідок, відкритих на суміжних із Закарпаттям територіях. Нашу унікальну Королевську стоянку вивчали відомі дослідники: Герхард Бозинський, Анрі Люмплей, Карел Валох та інші. Результати численних аналізів показали: вік нашарувань, у яких виявлено найдавніші знаряддя праці, обчислюється щонайменше мільйоном років.
Відкриття українських археологів змусило науковців переглянути питання терміну і шляхів заселення Східної Європи. Нині вже ні в кого не викликає жодного сумніву: освоєння цієї території, у тому числі й терену України, почалося ще мільйон років тому, причому заселення йшло не зі Сходу, як вважали, а із Заходу – Центральної та Південної Європи, тобто із західних земель Праукраїни. Ставлення вчених світу до праісторії українських земель значно споважніло і посіло чільне місце в археологічній науці.
Дослідження Королевської пам’ятки триває досі. За цей час в Археологічному музеї АН України, очолюваному доктором історичних наук В. М. Гладиліним, сформувався міцний колектив учених-палеолітознавців, науковий доробок якого здобув визнання далеко за межами України. Без участі київських дослідників нині не обходиться жоден європейський палеолітичний форум, їхні праці публікуються у зарубіжних виданнях. Межі археологічних досліджень помітно розширюються: пошук ведетьс й на Львівщині, Буковині, Поліссі, де виявлено і вивчено також ряд цікавих пам’яток кам’яної доби. Утім, Королевська стоянка ще не розкрила усі свої таємниці і чекає нових дослідників.
Використані джерела:
- Василь Кобилюх. Праукраїна і санскрит.
- Кухарчук Ю. Знахідкам – мільйон років. Наука і суспільство: щомічячний науково-популярний і літературно-художній ілюстрований журнал. 1991
- В. Н. Станко, М. І. Гладких, С. П. Сегеда, Історія первісного суспільства, Київ 1999.
- С. Н. Бибиков, Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта, Киев 1981.
- О. Ситник, Деякі аспекти походження первісного мистецтва у світлі нових фактів, „Народознавчі зошити” (двомісячник), 1966.
- Кулаковская Л.В. Мустьерские культуры Карпатского бассейна. К., 1989
- Гладилин В.Н., Ситливый В.И. Ашель Центральной Европы. К., 1990
- В. Н. Гладилин, В. И. Ситливый. Ашель Центральной Европы. — Киев, 1990. — С. 25-38
© Портал SPADOK.ORG.UA
