Назва СКОЛЕ у мові Санскрит - СКАЛЯ, (skhala,m.), що означає ШКОЛА, тобто місце поправи чи виправлення, руху вперед, хоч можуть бути помилки, спотикання та невдачі.
Тому греки читають СХОЛА, СХОЛАСТИКА, бо в сс. історично «Kh» читають як Kr, K, Х, Ж. Отже греки обрали пізніший, аж третій, варіант вимови «схола». Бо вони, греки, значно пізніше від проукраїнської створювали свою мову. А німці прийшли в Європу в 71 році нової ери ; були змушені «ловити» багато запозичень із уславленої грецької мови. І «схола» в німецькому запису виглядає Schola. Поєднання тих трьох приголосних німці читають як «ш» і виходить dieSchule-шуле ( німці не знають фонеми /ж/). У нас ця лексема читається через фонему «К».
Сколівські скали з давен –давен слугували нашим предкам храмами і мали на собі чимало астральних знаків,що їх вважали священними кодами нації. Та прийшли малоосвідчені «асвабадітелі» попідміновували, бо шукали бандерівців. А так звані «отдыхающие туристы» на «Писаному Камені» ломиками розламували написи і малюнки з найдавнішої проукраїнської давнини. А де сторожі ?
Шкода, що наші мовознавці не заглядають у Санскрит. Через те й творять помилки у тлумаченні проукраїнських слів. У радіо висиланні «Слово» 04 лютого 2007 року дали таке пояснення топоніма СКОЛЕ-від того, «що там було СКОЛЕНЕ військо Святослава». До такого примітивного «вчення» в нашій мові може призвести лише ігнорування Санскриту. Бо із поданого вище значення видно,що СКОЛЕ-це була справжня ШКОЛА наших вірувань у формі храмів із прадавніми праукраїнськими астральними знаками від найдавніших часів усвідомлення БОЖЕСТВЕННОГО ДУХА. Багато похідних слів це підтверджують: LA SKALA, школа, англійське СКУЛ, гр.. СХОЛА, схоластичний,схоластика( повчання), школярик,шкілка, вишкіл, виколювання, вишколений та ін.
Цілком дотичним до назви СКОЛЕ є монета царя Скіла з Ніконії чи можливо СКІФІЇ. Маючи підстави нумізматичного характеру вважати,що справді птах на аверсі монети був індивідуальним символом Скіла, і не маючи достатньо аргументів для орнітологічної ідентифікації виду, до якого цей птах належав, можна виходити в своїх припущеннях лише із самих традицій народу царя Скіла. Коли ж так, тоді дуже ймовірно, що ім’я «Скіл» означало «сокіл». А в останньому випадку і самоназва « сколоти» могли мати лише значення « соколята» чи «нащадки сокола». Порівняймо із прадавньою назвою гірського містечка у Львівських Карпатах, яка збереглася до нашого часу-СКОЛЕ-якщо наша ідентифікація відповідає дійсності, тоді топонім «СКОЛЕ» може означати «гніздо сокола», засновника чи продовжувача справжньої ШКОЛИ БОЖЕСТВЕННОГО ДУХА. Крім того, слід мати на увазі , що в українській народній творчості саме сокіл є символом ідеалу чоловіка, що можна вважати природнім для культури нащадків сколотів ( «соколят»), а найбільш поширена відповідна фразера « ясний сокіл» може бути ремінісценцією пост атлантичних вірувань, близьких до єгипецьких, де сокіл був символом Бога ранішнього сонця-Гора. В слов’янській міфології існував культ сокола –прадіда-СОКОЛА-РОДА ,що є прямим доказом небезпідставності виведеної нами етимології самоназви «сколоти», як «нащадки сокола». « СОКІЛ-Род-першоптах, що народився зі сльози, яку зронило Всевидяче око.
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"