Афоризми Григорія Сковороди - це невмируща мудрість, яка є вічною і актуальною для українців. Читаючи ці афоризми, розумієш усю філософську глибину особистості Григорія Сковороди.
- Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
- У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
- Фальшива позолота блищить краще від самого золота.
- З видимого пізнавай невидиме.
- Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
- Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
- Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
- Бери вершину і матимеш середину.
- Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
- Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
- Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
- О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
- Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
- Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
- Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
- Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
- Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
- Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
- Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
- Лід на те й родиться, аби танути.
- Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
- Не за обличчя судіть, а за серце.
- Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.
- Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.
- Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
- Тінь яблуні не заважає.
- Не розум від книг, а книги від розуму створились.
© Портал SPADOK.ORG.UA
