П'ятниця
29 бер., 2024
     

Ukrainian English

Собітки (Купала) на Лемківщині

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 8

Собітки

Головним атрибутом купальського святкування на Лемківщині було палення у святкову ніч традиційного вогнища, званого "Собітка". Назва ця, мабуть, походить від назви гори в Німеччині - Собот, - де в давнину палилися традиційні вогнища у честь Перуна. Лемківські собітки теж присвячувалися Перунові - богові вогню, блискавки і грому, про що свідчать численні знаки-громовиці – на хатах, на знаряддях праці, на зброї. Не виключена можливість, що давнє лемківське село Перунка отримало назву саме від Перуна, ідол якого міг стояти на місці пізнішого християнського храму.

Палили собітки увечері, на найвищих гірських вершинах. Хлопці і дівчата заздалегідь вирізували корчі ялівцю, щоб просохли та приносили також в’язки соломи. Аби вогнище виднілося далеко навкруги та було якомого вище до неба, вони зносили хмиз на найвищий пагорб та укладали у високий стос навколо закопаного у землю стовпа ялиці.

У той день було видко як по всіх околичних селах горять собітки. В окремих селах Сяніччини і Ясельщини увечорі, коли собітка розгорялася, ішли селом місцеві музики і, виграючи, скликали людей на свято:

Горішняни, долішняни,
Идте до нас на собітку.
На собітці у нас грают,
Аж ся гори розлігают ...

У селі Стараняни (Старолюбовнянський округ) дівчата рано-вранці на Купала йшли на гору Кичеру шукати т.зв. "бігач траву", яку вшивали до лайбика на щастя і щоби забезпечити для себе швидке і спритне танцювання.

Купальне зілля вживалося також для запобігання стихійному лихові. Під час бурі його спалювали в печі й стежили за напрямком диму.

У великих селах палили кілька собіток. Право розпалювати вогнище з чотирьох сторін надавалося двом молодим парам або авторитетним старшим парубкам:

Ой, на горі, на горбочку
Склали дівки собіточку.
Прийшли хлопці, розвалили,
Собі руки засмалили.
А будете тепер знати,
Як собітку розваляти!

Свято "Собітки" завжди пишно обходили народні месники-збiйники. В далеких лісах вони палили великі» вогнища -"собітки", цілу ніч співали, виконували збiйницькi танці, придумували рiзнi забави. Нерідко замість собiтки підпалювали фiльварок найбiльш ненависного поміщика. На Лемкiвщинi свято «"Собітки" збереглося до Другої світової вiйни i виселення лемків з рiдних земель.

Після війни та примусового розселення лемків на північно-західніх землях Польщі, собітка на Лемківщині перестала горіти. Не чути було чудових співанок,. музики. І лише у 1983 році розпочато на галицькій частині Лемківщини (Польща) проведення щорічного фестивалю "Ватра", який до деякої міри є віддзеркаленням традиційної собітки на честь Перуна в ніч під Купала.

Джерело: lemko.org
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber