Перейти до змісту
Перейти до головного меню
Перейти до на одну колонку
Перейти на дві колонки
СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
Четвер 28 бер., 2024
♦ Новини
♦ Духовна культура
♦ Українська етнологія
♦ Українська міфологія
♦ Український фольклор
♦ Народні символи
♦ Народна філософія
♦ Матеріальна культура
♦ Старожитності і пам'ятки
♦ Народна вишивка і вбрання
♦ Народні промисли і мистецтво
♦ Народна кухня
♦ Архітектура
♦ Праісторія
♦ Індоєвропа
♦ Трипільська цивілізація
♦ Елліни
♦ Кіммерійці
♦ Готи
♦ Скіфи
♦ Сармати
♦ Кельти
♦ Давні слов'яни
♦ Русь-Україна
♦ Українське козацтво
♦ Характерники
♦ Український Визвольний Рух
♦ Етнографія
♦ Українські Карпати »
♦ Гуцульщина
♦ Бойківщина
♦ Лемківщина
♦ Закарпаття
♦ Галичина
♦ Буковина
♦ Підляшшя
♦ Покуття
♦ Волинь
♦ Поділля
♦ Полісся
♦ Наддніпрянщина
♦ Слобожанщина
♦ Таврія
♦ Етногенез
♦ Антропологія
♦ ДНК-генеалогія
♦ Мова і література
♦ Мовознавство
♦ Етнолінгвістика
♦ Мандрівництво
♦ Краєзнавство
♦ Городища і замки
♦ Археологічні об'єкти і стоянки
♦ Пам'ятки Українських Карпат
♦ Природознавство
♦ Музеї України
♦ Українці
♦ Спадок +
♦ Cуспільство
♦ Здоров'я
♦ Освіта
♦ Бібліотека
♦ Безпека
♦ Кінематограф
♦ Технології
♦ Музика
♦ Дім і сад
♦ Різне
Пошук
Пошук за Ключовими словами:
Пошук
Усі слова
Будь-яке слово
Точне співпадіння
Сортування:
Найновіші
Найстаріші
Найпопулярніші
За алфавітом
Розділ/Категорія
Шукати тільки по:
Статті
Веб-посилання
Контакти
Категорії
Розділи
Канали Новин
Пошук за Ключовими словами
бойки
Всього знайдено 47 результатів.
Показати #
5
10
15
20
25
30
50
100
Всі
Сторінка 1 з 3
1.
В музеї «Бойківщина» у Самборі відкрили аптеку-музей
(Матеріальна культура/Музеї)
... розповідають у музеї, перші згадки про аптеки на Самбірщині датуються серединою XVI ст. Народна медицина Бойківщини має свою історію та специфіку.
Бойки
дуже відповідально ставилися до збору лікарських ...
2.
Адам Фішер і Ян Фальковський - визначні дослідники народної культури українців Карпат
(Етнографія/Бойківщина)
... праці членів товариства “Бойківщина” Михайла Скорика (“Про назву
Бойки
”), Володимира Кобільника (“З археології Бойківщини”), Володимира Гуркевича (“
Бойки
за 100 літ у числах”), А. Княжинського (“Межі Бойківщини”). ...
3.
26 найдавніших дерев'яних храмів Західної України
(Матеріальна культура/Народна архітектура)
... експонатом, на основі якогоу XVIII ст.
бойки
дали західноукраїнську інтерпретацію вертикальної композиції церковних споруд, відомої під назвою бойківський тип – церкви бойківської школи. Церква є ...
4.
ДНК-аналіз: «Лемки - нащадки білих хорватів»
(Етногенез/ДНК-генеалогія)
... Карпатах. Останні 8 років над цією темою працює професор Мічіганського університету США Нікітін А.Г. Його цікавлять трипільці,
бойки
, лемки і гуцули. Так от, ці дослідження підтвердили, що Карпати ...
5.
Плахта - український жіночий поясний одяг
(Матеріальна культура/Народна вишивка і вбрання)
... були вовняні, а заможніші носили напівшовкові плахти (шовк на сукні). Гуцули та частково
бойки
носили замість плахти запаски, часто вибагливо ткані з металевою та шовковою ниткою. Такі запаски були найчастіше ...
6.
Громовик або шестипелюсткова розетка на стелях галицьких домівок
(Духовна культура/Народні символи)
...
бойки
та лемки населяли території Карпат сучасної України та східної Польщі. У цих гірських жителів, подібно, як і у гуралів, розетка зустрічалася в архітектурі та народному ремеслі. Зображення гуцульського ...
7.
Бойківська хата
(Етнографія/Бойківщина)
... зі всієї забудови зрубом та вікнами. Такий тип забудови поширений у Турківському та Старосамбірському районах Львівської області. Матеріал Хату
бойки
будували з природного матеріалу — ялиці і ...
8.
Давні транспортні засоби пересування українців
(Матеріальна культура/Старожитності)
... волокуші («бендюхи», «ґринджоли») з полозами довжиною до 6 м. Вони пересувалися за допомогою коротких саней, що підтримували їх передок і служили ведучим ходом. Такими волокушами-саньми
бойки
, гуцули і ...
9.
Невідома доля діда і матері Тараса Шевченка
(Духовна культура/Тарас Шевченко)
... мали ні волів , ні коней і оберталися на безплатних робітників , працюючи на панських ланах, гуральнях, кузнях та млинах лише за самі харчі. Увесь “рід” Тарасової матері – моринецькі
Бойки
– складався ...
10.
Громовик — символ Перуна, культовий оберіг слов'ян
(Духовна культура/Народні символи)
... пояснюють, що священний знак зображали на стінах будинку, щоб охороняв від блискавки. Громовик в дерев'яній різьбі, Румунія Громовик на пряслицях, Норвегія Гуцули,
бойки
та лемки називають його ...
11.
Урицькі скелі Тустань — древнє святилище і місто-фортеця
(Матеріальна культура/Святилища і місця сили України)
... Мабуть, так і лунала первісна назва села, до тепер місцеві
бойки
вимовляють назву як "Уріч". Історик та філолог Антоній Петрушевич пояснював виникнення назви села так: "Второе ...
12.
Хведір Вовк — Студії з української етнографії та антропології (1928)
(Етногенез/Антропологія)
... виказалось 0 % ясноволосих, 37,7 % каштанових та 62,2 % темноволосих. Самі тільки південні
бойки
, безпосередні сусіди галицьких гуцулів з північно-східнього боку, відзначаються не зовсім зрозумілою для ...
13.
Як святкували та що готували на Великдень 100 років тому?
(Духовна культура/Народні звичаї і обряди)
... трапезу, приписувалась магічна сила плодючості. Шкаралупу від яєць
бойки
викидали на грядку, де садили капусту, щоб капуста була біла. Обов’язковим великоднім печивом на Гуцульщині була «баба», «бабка». ...
14.
Про народну кухню українців
(Матеріальна культура/Народна кухня)
... додавали овечу бринзу, готували «мачанку», в яку вмочали хліб. З вареної потовченої картоплі гуцули й
бойки
пекли на капустяних листках своєрідні булочки — «балабухи», «ліниві пироги», «бульбівники». ...
15.
Скільки етнографічних груп і нацменшин в Україні?
(Етногенез/Антропологія)
... господарства й перебування у складі різних держав. Проте навіть у таких умовах українці зберігали свою мову, культуру і відчували свою єдність з усім народом.
Бойки
, гуцули і лемки — субетноси ...
16.
Закарпаття - металургійний центр кельтської цивілізації
(Праісторія/Кельти)
... (Казакевич, 2006). Близько 275 р. до н. е. кельти засновують поселення – Вилок, Мужиєве, Велика Бийгань, Дідове II ( С.Федака). Вважається, що
бойки
походять від кельтського племені бойів, що вийшли з ...
17.
Шумерські мовні відповідники у сучасній українській мові
(Мовознавство/Мова і писемність)
... здавен проживали переважно хатти (венедські роди). Серед сучасних українців ці давні хаттські (венедські) роди продовжують зберігати певну окремість. Їх нащадками є сучасні русини,
бойки
, лемки, гуцули, ...
18.
Литвини півночі України - ймовірний уламок племені літописних Сіверян
(Етнографія/Полісся)
... побутовому рівні стиралася. Проте й тепер у складі українського народу добре знані три західні етнографічні групи - гуцули,
бойки
та лемки. Культура й побут, походження й межі розселення їх висвітлені ...
19.
Про трипільців і Україну як Батьківщину колеса
(Праісторія/Трипільська культура)
... жили бойі - плем'я, яке історики зазвичай вважають кельтським. Від нього Чехія і отримала свою латинську назву Богемія. Але в українських Карпатах досі живе етнографічна група українців, іменована
бойки
. ...
20.
Генетичний аналіз гуцулів, бойків, лемків
(Етногенез/ДНК-генеалогія)
... груп подібна до решти населення Європи. Згадаємо сучасне розташування цієї етнографічної групи (рис. 1). У межах Івано-Франківської області
бойки
займають весь Долинський район і південно-західну частину ...
«
Початок
Попередня
1
2
3
Наступна
Кінець
»