Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом зі східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина, яка зловживала ними падала в очах односельців.
Але разом з тим при сварках, а деколи і в добрий спосіб, що і ніхто не гнівався, використовувалися наші галицькі “погані” слова. Не говорили що сварилися, а казали що ганьбилися. Могла одна жінка до іншої казати: Піду її виганьблю. Так що можна розуміти, що і та особа яка вживала ті вирази сама і ганьбою покривалася. Але все одно треба було довести своє, тому йшли ганьбитися: "Шляк трафив, а шляк би тебе наглий трафив, шляк трафив в печінки,попід ребра, в голову, в клебені і ніжно – шлячок би тебе впік. Пся крев і пся крев собача“. А також, “а би тебе носило попід небеса і гепнуло до зЕмлі. Най ті качка копнé! А щоб ти скис! А щоб ти сказивсі! А би тебе холєра взєла! Ти холєрнику! Холєра ясна! А би тебе пархи обсіли!Щоб в тобі не втрималосі! Діду вошивий! Мурго, матолку, францо, нендзо. А щоб тебе нендза взєла! Щоб тоді пси марша грали! Щоб тебе на воблаки вознесло! Щоб тебе сніг загрів! “
До чоловіків ще могли казати: “Чорте, дідьку, хруню, пердуне” (додавали ще до того переліку “Старий”). До жінок - “Товбо стара” А також : “лемку з чорним піднебінням, дурнуватий бойку, жиде пархатий” і тп. вживалося кожен день і на то мало хто й увагу звертав.
До більш тяжких прокльонів відносилося: "Кров би тебе заллєла" з різними варіяціями, нарприклад – ”по коліна, Кров би тебе нагла заллєла су*** сину! Також була кров троїста, і нагла, і кров з ясного неба”.
Наймирніше сварився з моєю цьоцею її чоловік, якого всі називали Дзядзьо Павлік. Він, не підвищуючи голосу, легенько, з ніжністю її говорив, коли вона його гнала до роботи по господарстві, “Пані! Ти дурняси, яке там сіно, як я ще газету не перечитав, ти подивисі шо сі в світі діє, аби ті нищісті вхопило!” і далі спокійно читав газету. Цьоця йшла до сусідів які бідно жили і вони йшли на поміч. А Дзядзьо на то казав: ”А де си бідний заробе як я буду сам робити”.
Моєї хресної мами чоловік , Петро Дмитрик, був дяком в церквіі йому не випадало матюкатися, то він міг казати “Куртка на ваті” , як його щось діставало.Також, пам’ятаю, вирази вчителів (професура ще польська!). Пані Котовска (то за совітів ми так до вчителів зверталися) могла казати “Дрантя смердяче!”, а пан Білинський (вчитель фізкультури, майстер спорту СССР а також ще і за польщі був знаним спортовцем), коли на фізкультурі поволі щось робили, кричав: “Йдуть як баби на Кальварію!”.
Найстрашніші слова знав, але дуже рідко вживав, мій тато. Він їх навчився в Росїї, де 8 років відбув в армії. Я інших прокльонів від нього ніколи не чув. То навідь важко написати, то треба було чути . Він посилав ”Пішов ти в кибеню мать“, що таке “кибеня” я довго не міг зрозуміти. І не тільки я, піти туди тато одного разу запропонував начальникові з району. Той не зрозумів, але на всякий випадок звільнив тата з роботи (начальника від тракторів і іншої техніки в колгоспі).
А ще моя бабуня до моєї мами могла казати: “Я тобі насер матри“. Я дуже з того тішився і пояснював бабі, що то вона сама собі таке бажає. Бабуня казала щоб я не був мудрагеликом, бо вона мені може також насрати матри. А ще могла казати: “А би тебе нендза взєла!”
А ще в ті часи могли обзивати один одного різними «родзинковими» словами, які в певній мірі могли характеризувати людину.
- Мурга пискатий – хам
- Іван Серилович – хлоп з села, у шкіряній маринарці, з золотими зубами, парт-квитком, що вдає ніби любить експресову каву, і носить ондатрову шапку.
- Хлоп хам, срав, в стайні спав, драбиною сі вкривав, а свиня казала му “добрий день” – все те саме що попереднє тільки у додатку “є при владі”.
- Тутешній, або місцевий – порядна людина
- А Коп Моіх Магістрат (їдиш) – дуже мудра і здібна людина
- Фаталапа, Оферма – незграбна людина, невдаха
- Оферма царя небесного – посиленне значення Оферми
- Гімно Знає, з”їв цілий розум або Мудриґелик, Серило Мудрий – людина що вдає що все знає, або хитрюга
- Йойлик, Підскакевич – кар”єрист
- Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту, – неохайно вдягнена людина, волоцюга
- Батяр – той що робить збитки
- Свинтюх – падлюка
- Матолок– тупий чоловік
- В сраці був-гімно видів – про людину, яка нічого не знає
- Коли ти попід стіл лазив, на гімно гого казав, до кицьки-цьоцю посуньтисі, а на когута- шандар – відношення старших до молодших
- Коли ти сі врОдив я за дівками в лазенці підглєдав – то саме що і вище
- Єстем кавалєрем от уродзеня або Скурвий син -той хто любить дівчат
- Мантелепа, мантелепа засрана– неохайна жінка
- Курвар -той що ходить до чужих жінок
- Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина
- Зробити з гімна кулю або бич – говорилося, коли треба було з чогось поганого зробити файне
- Килавцю. Килавий Ясю – про незграбного чоловіка
- А би тебе мама ліпше була висьцяла на кропиву
- Маю тебе в носі! або Маю тебе в сраці! – сприймалося одинаково
- Ламага, розлізлий, сліпцун – про будь кого
- Не побивай мені дупи! – коли хтось говорив неправду
- Сидить як запліснілий!– про сумну людину на забаві
І ще багато всякого. На одному форумі я прочитав, що такі матюки по відношенню до «общепрінятого мату» то «детскій лєпет». Так, теперішній мат несе в собі багато жорстокості, а наш , галицький,то поезія. Тішмо ся з того, бо ми того варті.
Велика подяка за допомогу моєму товаришу Філіпу Германсдерферу (Бостон,США)
Автор: Дмитро Веселовський
© Портал SPADOK.ORG.UA