Кульбаба - гірка та корисна
Соковиті зелені листки кульбаби з'являються напровесні чи не першими щойно пригріє сонечко. Наші предки з давніх-давен їх дбайливого збирали, ласували та лікувалися ними. У деяких країнах, наприклад Франції, кульбабу ввели до переліку сільськогосподарських культур та вирощують на городах. Відвар трави та особливо коренів кульбаби відомий як чудовий діуретичний, жовчогінний та печінковий засіб (допомагає навіть цирозі та гепатиті). Він збуджує смакові рецептори та покращує апетит - очищений організм запрагне овощів та каш, а не тільки чебуреків, чіпсів та солодкої води. Кульбаба покращує склад крові при анемії та підвищеному холестерині, нормалізує обмін речовин та допомагає боротися проти вірусів. А ще вріноважує нервову систему, недарма ж латинська назва кульбаби taraxacum походить від грецького tarasso - заспокоювати. Саме як заспокійливе та снодійне лікарі прописували відвари з кульбаби у древності.
Вітамінні салати з кульбаби
Старовинний рецепт оздоровчого салату
Молоді листочки кульбаби (завдовжи 5-6 см), старанно промити, посікти, посипати сіллю та перцем, заправити сумішшю олії та оцту. Мусимо зазначити, що кульбаба має гіркий смак, й до нього не так легко звикнути. Позбутися надлишкової гіркоти у кульбабі просто: листя перед вживанням заливають на 1 хвилину окропом, або вимочують 20-30 хвилин у холодній воді.
Листя кульбаби може бути і основним інгредієнтом блюда, і йти у суміші з іншою зеленню (цибулею, кропивою, щавлем, салатом), воно чудово поєднується із термим з сіллю та часником (часником, наприклад, можна просто натерти із середини миску, в якій продаватиметься салат) або з лимоном, дрібно покришеним у зелень разом зі шкіркою.
Салат "Галявинка"
Для нього нам задобиться листя кульаьи, кропиви та іван-чаю (можна, однак, вибрати собі іншу зелень до смаку). Листя кульбаби занурити на мить в окріп та порізати смужками, кропиву перетерти у макітрі з сіллю, а листя іван-чаю просто подрібнити. Всі інгредієнти змішати та заправити запашною олією.
Салат "Квашена кавуста із зеленню"
Листя кульбаби (100 г), зелена цибуля (25 г), квашена капуста (50 г), 1 варене яйце, 2 ст. ложки сметани або олії, сіль.
Кульбабу та цибулю порубати ножем, додати квашену капусту, рублене яйце. Посолити, перемішати і заправити сметаною або олією.
Салат "Весняна користь"
Зелень (листя кулбаби, щавель, салатне листя, зелена цибуля) - 200 г, 1 велика морквина, 50 г волоських горіхів, 1 зубчик часнику, 2 ст. л. майонезу, сіль.
Дрібно порубати ножем листя кульбаби, щавлю, салату та цибулі, додати терту моркву, товчені горіхи, розтертий з сіллю часник, заправити майонезом.
Кульбаба - на солодке
Корінь кульбаби зазвичай вживається у вигляді відвару. Та не в кожного вистачить терпіння щоразу також може слугувати замінником кави. Звісно він не матиме п'янкого аромату та насиченого чорного кольору "арабіки" й "робусти", зате на смак - та сама благородна гіркота, та й користі з такого напою куди більше. Спробуйте, можливо, вам сподобається.
Кава з коренів кульбаби
Корені кульбаби викопують напровесні та ретельно миють. Вершечок корінця, звідки росте листя, відрізають. Після миття корінці трохи підсушують і підв'ялюють в тіні, а тоді ріжуть на невеликі шматочки і сушать уже "до хрусту" в печі або духовці на деку при температурі 50-60 градусів. Отримані "гранули" змішують із зернами кави та мелють у звичайній кавомолці. Або мелють окремо, а тоді додають до меленої кави. Пропорції підбирають на смак, для початку, скажімо, 1 ложка коренів кульбаби на 2-3 ложки кави. Заварюється, як звичайна кава. Знавці кажуть, що порошок коренів кульбаби надзвичайно "облагороджує" смак кави. Отак приємно та смачно можна лікувати шлунок, нирки і печінку. Допомагає напій при жовчнокам'яній хворобі, високому рівні холестерину, проблемах із нирками. У тих, хто п'є кульбабову каву, ніби за помахом чарівної палички очищується та молодшає шкіра (адже відомо, що недоліки шкіри перш за все вказують на проблеми з органами травлення). І звісно ж, іще більше користі буде, якщо пити мелені корені кульбаби без додавання кави взагалі (декому дуже такий напій смакує, тільки до нього треба звикнути), або поєднуючи їх зі смаженими та меленими жолудями і ячменем.
Еліксир з квітів кульбаби
Нарвати вдосвіта свіжих жовтих квітів кульбаби, промити. У скляну банку насипати квіти шарами, пересипаючи кожний шар цукром та злегка утрамбовуючи. На кілька днів прибрати в темне місце для настоювання. Надалі зберігати в холодильнику. Еліксир - це рідина з цукру та соку кульбаби, яка утвориться в банці. Вона бурштинова й тягуча, гіркувато-солодка на смак. Її зачерпують просто з банки і п'ють по чайній ложці натщесерце 2-3 рази на день - для лікування, або додають в чай та десерти для смаку. Квіти теж можна їсти. Такий еліксир корисно вживати при підвищуваній втомлюваності, порушеннях сну, неврозах, для покращення пам'яті, дял підтримки печінки на налагодження травлення.
Кульбабний мед
400 штук суцвіть кульбаби (бажано збирати вдосвіта, за сухої погоди), 2 середні лимони, 1,5 кг цукру, 2 літри води.
Спосіб 1:
Лимони перетерти разом зі шкіркою, додати суцвіття, залити 2 літрами води, кип'ятити 10 хв і залишити на добу настоятися. Процідити, додати цукор і варити отриманий "мед" 1,5 год.
Спосіб 2:
Суцвіття залити холодною водою і поставити на вогонь. З лимонів зняти шкірку, нарізати їх кружальцями та теж вкинути у каструлю із кульбабою. Уск це кип'ятиться на маленькому вогні з годину, потім проціджується через марлю, і відціджена рідина вариться ще годину-півтори, тепер уже з цукром, поки не загусне. Коли мед проварюється вдруге, до нього можна додати нарізану кубиками цедру лимона чи апельсина, вийде варення з цукатами.
А ще відсіджені квіти кульбаби можна не викидати, а подрібнити у блендері та додати до відвару, тоді продукт буде менше схожим на мед, а більше - на варення.
Для чистої й білосніжної шкіри
А тим, хто хоче бути красивим - ось іще кілька способів використання кульбаби.
Ще один рецепт меду з кульбаб>>
Маска для обличчя вітамінна з кульбаби
Розтерти у ступці листя та квіти кульбаби, додати по одній чайній ложці молока та меду, ретельно перемішати та накласти суміш тонким шаром на очищену шкіру обличчя, уникаючи ділянок довкола очей. Витримати 20 хвилин та змити теплою водою без мила. Ця маска - вітамінна та антисептична, вона позбавляє від вугрів та прищів, відбілює обличчя та додає йому здорового рум'янцю.
Свіжим соком кульбаби змащують також пігментні плями та веснянки, аби їх висвітлити, а молочком, яке виступає на зламі стебла, виводять бородавки.
Відвар для вмивання
2 ст. л. подрібненої свіжої рослини або 3 ст.л. сушеного листя кульбаби залити склянкою холодної води, довести до кипіння, прокип'ятити на слабкому вогні 5 хв. та настоювати протягом 1-2 годин. Отриманим відваром умиваються або протирають проблемну шкіру обличчя, він допоможе позбутися прищів, вугрів та подразнень, освіжить тьмяну та втомлену (після зимового періоду або стресу) шкіру.
Лосьйон антисептичний та вітамінний
Зібрану вдосвіта кульбабу (листя, стебла і суцвіття) подрібнити, пересипати у скляний посуд, залити горілкою (1 склянка подрібленої рослини на 1 склянку алкоголю). Настоювати в темному місці два тижні. Потім процідити і розвести отриману настоянку 2 склянками кип'яченої води. Протирати проблемну, втомлену шкіру двічі на день.
Кропива - крові помічниця
Кропива має численні лікарські властивості, в ній дуже багато вітамінів та мікроелементів. За кількістю білку у своєму складі листя кропиви не поступається бобовим, а вітаміну С у цій чи не вдвічі більше, ніж у лимоні. У їжу, зазвичай, споживають лише молоді листочки кропиви та її верхівки. Стара кропива стає цупкою і жилавою. У давні часи з кропиви виготовляли міцне і грубе волокно для господарських потреб.
Збирають верхівки жалкої кропиви у травні, висушують, а тоді цілу зиму п'ють цілющий кропив'яний чай. Кропива також відома як протизапальний, кровоочисний та кровотворний засіб. Вона також володіє жовчогінною дією та здатністю понижувати цукор в крові.
Із "кусючістю" кропиви боряться так само, як і з гіркотою кульбаби: вимочують у солоній воді, обдають окропом, а головне - злегка треть між долонь, розминаючть виделкою, товчуть у ступці або розтирають у макітрі. Після такої обробки можете бути спокійні за свого язика - жодної кольки на кропиві не залишиться. Тож - до столу!
І на перше, і на друге, і в салаті
Салат "Здоров'я від природи"
2 склянки листя кропиви
1 склянку шпинату
1 склянка щавлю
1 пучок кропу
1 пучок петрушки
2 зубці часнику
2 варені яйця
Олія та оцет, або майонез, сіль, перець для заправки
Молоді ніжні (верхні) листочки кропиви зібрати вдосвіта, потримати з годину в чистій холодній воді, порубати ножем, розтерти в макітрі або старанно розім'яти виделкою, додати порізані шпинат, щавель, кріп та петрушку. Розтерти товчений часник з олією та майонезом, заправити ними салат, ретельно вимішати, посолити та поперчити на свій смак. Такий салат підтримає ослаблений після зими організм та підніме імунітет.
Суп з молодою кропивою
800 г молодої кропиви, 0,5 скляннки дрібно нарізаних кропу й петрушки, 0,5 склянки сметани, 3 ч.л. муки, 1 ст.л. вершкового масла, 1 жовток.
Відварити кропиву в 1 літрі підсоленої води, процідити, протерти. Півсклянки кропив'яного відвару виступити, розвести у ньому муку. Решту відвару знову поставити за вогонь і, коли закипить, влити в нього тонкою цівкою, постійно помішуючи, розведену у холодному відварі муку. Коли відвар закипить і почне гаснути, додати до нього проерту кропиву, сметану, розтерту з жовтком, масло, зелень. Посолити, розмішати та зняти з плити, не доводячи до кипіння.
Кропива - для густого волосся та ніжної шкіри
Якщо кульбабу ми у різний спосіб застосовуємо для підтримання тонусу шкіри обличчя, то кропива більше користі принесе волоссю. Загальновідома порада - споліскувати волосся після миття відваром кропиви. Від нього волосся блищатиме, не так швидко бруднитиметься, швидше відростатиме, стане густішим та здоровішим. Однак, цей рецепт не підійде білявим - кропива може надати світлому волоссю помітного зеленого відтінку, адже з неї навіть зелений харчовий барвник виготовляють!
Відвар кропиви для споліскування волосся
Жмут свіжої кропиви заливаємо холодною водою (взимку 3-4 ложки сухої кропиви беремо на літр води, а влітку краще на кропиві не економити і використовувати її якомога більше, разом зі стеблами), ставимо на вогонь, кип'ятимо 5-10 хвилин і залишаємо вистигати та настоюватися. Тим часом миємо волосся звичайним шампунем. Потім кропив'яний відвар переливаємо в таз і занурюємо туди на кілька хвилин (скільки витримаєте в такій незручній позі) голову. Після кропив'яної ванни волосся викручуємо, але нічим більше не споліскуємо. Зробіть таких 10 процедур і ви впізнаєте своє волосся! Лінивим можна не морочитися з тазом, а просто злити відвар на волосся.
До речі, вивареною кропивою можна митися, як мочалкою, навіть без мила. Така мочалка чудово очищує шкіру, пом'якшує та зволожує її.
Кропив'яний коктейль для жирного волосся
Розтираємо у ступці або перемелюємо в міксері склянку молодого листя кропиви. В отриману кашку додаємо столову ложку морської солі і трохи зачекаємо, поки вона там не розчиниться.Отриману маску обережними рухами втираємо в коріння волосся і надягнувши зверху шапочку для кращого ефекту, витримуємо її 15-20 хвилин (скажімо, поки приймаємо ванну). Потім змиваємо теплою водою. Маска насичує шкіру голову вітамінами та покращує в ній кровообіг. Волосся після такої маски легке, блискуче та не жирніє.
Кропив'яна олія від випадіння волосся
Кропив'яна олія не менш чудодійно впливає на ослаблене тьмяне волосся, ніж реп'яхова. Приготувати її можна й самому. Беремо скляну посудину, нещільно наповнюємо на 2/3 сухим листям кропиви. Заливаємо олією (краще підігрітою) і залишаємо 2-3 тижні настоюватися у темному місці від часу збовтуючи. Коли олія набуде зеленого кольору, процідити її та перелити у зручну для використання пляшечку. Олію можна брати й соняшникову або кукурудзяну, але все ж вони заважкі для волосся, тому краще підійде оливкова чи магдалева олія. Кропив'яну олію слід наносити на корені волосся перед миттям, після чого замотати голову рушником та походити так із півгодини. Від такої маски у вас зникне лупа та свербіння, волосся стане густи та міцним.
Тож давайте урізноманітнювати наше весняне меню та набиратися сил для нових звершень, не тільки за допомогою парникових овочів та заморських фруктів, але й з вдаячністю приймаючи дари рідної землі, яка щопори щедро пропонує нам зелені скарбниці смаку та вітамінів.
Автор: Олеся Сандига, журнал "Дім і сім'я", №2/2012
© Переведено у цифровий вигляд та опубліковано порталом SPADOK.ORG.UA
