Любомир Гузар (26.02.1933, Львів - 31.05.2017, Київ) - український релігійний та громадський діяч, доктор богослов'я. Представник українського роду Гузарів. Почесний громадянин Львова, Тернополя, Галича. Був пластуном, належав до куреня з назвою «Червона калина», де його називали братчик Любко. Після смерті папи Івана-Павла II у 2005 році став одним з кандидатів на Ватиканський престол (серед 16 інших кандидатів). Був моральним авторитетом. З-поміж його переваг відзначали ясність розуму, освіченість, мудрість, високу духовність. Прожив в США 20 років, в Італії — 24 роки. Після 46 років еміграції у 1993 році повернувся в Україну та оселився біля Львова. Володів багатьма мовами - українською, польською, німецькою, англійською, італійською. Пропонуємо вашій увазі крилаті фрази та цитати визначного українця.
- Еліта – це люди, які відзначаються життєвою мудрістю. Мудрість полягає не тільки в знаннях, бо хтось може мати великі знання, а не бути мудрим. Мудрість – це здатність побачити дійсність в її контексті, цілісно.
- Демократія – це пошана до гідності людей.
- В єдності - сила, і вона дозволяє встояти перед будь-якими посяганнями.
- Людям, які не виховані в демократії, дуже подобаються короткі, швидкі і навіть насильні розв’язки.
- Свобода – це можливість робити добро. Якщо знайдеться достатня кількість людей, чия віра в свободу виявиться справжньою і твердою, – віра ця неодмінно знайде відгук у серцях багатьох з тих, кому будувати Україну майбутнього.
- Релігія — це не знання про Бога. Релігія — це зустріч із Богом. Така зустріч може бути лише особиста. Чи може бути справжньою зустріч в Інтернеті чи, скажімо, по телефону? Ні. Зустріч — це коли особи зустрічаються фізично, особисто. З Богом все так само. Спілкування з Ним не має бути механічним, масовим.
- Я є звичайна людина, одна з багатьох. Моя мрія – бути Людиною. Я би дуже хотів бачити, щоб багато осіб бажали бути Людиною, собою. Бо бути Людиною, то є великий Божий дар.
- Немає легкого шляху бути собою. Але бути собою - це єдиний гідний шлях.
- Люди відвикають мислити – це є фундаментальною проблемою.
- Ми маємо щось тільки тоді, коли прагнемо до чогось величного і чистого. Ми будемо пропащими, якщо будемо думати тільки про задоволення своїх потреб.
- Елементом радянської ментальності було те, що люди думали: влада про все подбає. Пересічний громадянин повинен тільки чекати та приймати все те "добро", що йому несуть… Не було усвідомлення, що треба чогось домагатися самим.
- Культурною ми називаємо особу, яка вміє з повагою ставитися до інших людей. Культура такої людини полягає не в її вмінні творити гарні речі, а в якості її стосунків з іншими людьми.
- Мрії треба втілювати у життя працею. Нам ще треба навчитися здобувати те, про що мріємо. Це непросто, бо люди досі чекають, що хтось прийде і дасть їм усе. Проте так не буває.
- Робіть свою роботу, те, до чого ви покликані, робіть добре незалежно від того, хто при владі і які виклики перед нами.
- Те, що я люблю своїх батька і матір, бабусю і дідуся, сина і дочку, братів і сестер, не означає, що я можу ненавидіти сусіда. Любов до родини не звільняє мене від пошани до мого ближнього, а радше навпаки, змушує мене замислитись, що він має свою родину, такий, як і я, і йому треба віддати належне. Не можна любити своїх, кривдячи чужих. У цьому полягає справжня любов.
- Моє велике бажання – бути людиною. Багато зустрічаю осіб, але мало серед них людей у повному значенні того слова. Зустрівшись з такою Людиною, ви відходите від неї кращі.
- Не можна забувати, що ми всі колись були молодими і про нас також старші казали, що ми нічого не варті, бо не такі, як вони. Якраз навпаки – молоді люди назагал є ідеалістами, бажають кращого. Тільки часто ми залишаємо їм такий світ, в якому нелегко жити.
- Любов до України – це прекрасний слоган. Можна говорити палкі слова про любов до України: це ні до чого не зобов’язує. А любити треба українців, жителів цієї країни – це є любов до України.
- У світі було б набагато менше зла, якби всі, хто має владу, розуміли, що в їхніх руках прекрасний спосіб служити іншим людям.
- Група людей, яких ми називаємо владою – це особи, яким народ щось доручив. Але вони не є абсолютними носіями влади, а тільки покликані виконувати волю народу.
- Головне завдання жінки – виховання дітей. Доручати цю справу іншому – недобре. Мати – це та особа, яка відповідає за майбутнє щастя своїх дітей. Скільки вона присвятить уваги і любові своїм дітям визначає, якими людьми вони підуть у життя.
- Не гроші є злом, а їх ужиток. Мало хто вміє бути багатим. Часто багатство людину не тільки спокушує, а й значною мірою руйнує. ...Багатство не є лихом, а небезпекою. Той, хто вміє дати собі раду з тою небезпекою, може робити великі і добрі діла.
- Щоб бути підприємцем, треба мати відвагу. Адже це ризикована справа. Та й загалом, аби робити щось добре, треба мати внутрішню духовну силу, щоб у випадку непевності – витримати, не дати себе підкорити.
- На мою думку, не треба бути генієм, аби довести, що українці і росіяни – різні народи.
- Якщо між людьми існує суперництво – це не означає, що між ними не може бути любові та пошани.
- Якщо церква починає загравати з політикою, це для церкви є фатально. Вона програє. Церква має одну ціль - освячувати. А не пхатися ані в політику, ані в щось інше. Освячувати, в будь-яких обставинах говорити людям про Бога, заохочувати жити по-божому - оце завдання церкви.
- Для віруючої людини, яка розуміє те, що Бог є володарем всесвіту, я кажу: все в руках Божих, і наша доля теж. Але це не скасовує важливості старань кожного з нас.
- Багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Але мир це дещо більше. Мир – ще й добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоду, не бажаємо зла. Мир треба нести щодня, кожного дня налагоджувати контакти між людьми, шукати доброго спілкування.
© Портал SPADOK.ORG.UA
