Брюховичі — селище у складі Львівської міської об'єднаної територіальної громади, підпорядковане Шевченківському району міста Львова. Селище розташоване на північний захід від Львова, у центральній частині Львівської області та межує, на півночі з селами Львівської міської об'єднаної територіальної громади — Малими Грибовичами та Волею-Гомулецькою, на заході з селом Бірки, Івано-Франківської СОТГ, Яворівського району.
Брюховичі лежать на стику Сянсько-Дністровської вододільної рівнини та Розточчя. Через південно-західну частину селища проходить Головний європейський вододіл, що ділить басейни рік Балтики та Чорномор'я. Вперше поселення згадується в документах за 1440 рік. Грамотою польського короля Владислава ІІІ, датованою 21 липня 1444 року, було дозволено заселяти «кметям, хліборобам та корчмарям» землі на березі річки Брюхівчанка. Саме назва річки й дала назву новому поселенню.
Територія селища була заселена ще з найдавніших часів. Археологічні дослідження виявили в Брюховичах кілька поселень кам'яної доби. У районі вулиці Фруктової проводили розкопки археологи Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України та виявили кам'яні вироби часів мезоліту (культура Вороців-Старуня VI—IV тис. до н. е.), а також залишки печерного поселення. За місцевими переказами на горбі, що звеличується над місцевим цвинтарем, колись було язичницьке капище.
Місце загибелі Володимира Івасюка
Саме в брюховицькому лісі 18 травня 1979 року було знайдено повішений на дереві труп 30-літнього українського композитора Володимира Івасюка, автора відомих пісень «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», які були популярні й улюблені не тільки в Україні, а й по всьому Радянському Союзі. Проте й сьогодні ці пісні є актуальними серед українців.
Стежкою до місця загибелі трапляється чудова нагода отримати насолоду від лісової тиші, спокою, подихати свіжим повітрям. На пам’ятному місці встановлено великий дерев’яний хрест з портретом Володимира Івасюка та менший кам’яний хрест, а також зберігся бук, на якому було повішено тіло.
Традиційно громада селища щороку вшановує пам’ять великого митця, а в центрі селища споруджено пам’ятник видатному композитору.
Місце загибелі знаходиться в лісі на в’їзді в Брюховичі по вулиці Львівській перед кладовищем.
Австрійськй форт
На початку ХХ століття на З’явленській горі неподалік Брюховицького кладовища було споруджено (початок будівництва відносять до 1889 року) форт - один із 11 фортів зовнішнього поясу фортифікацій, що оточували Львів. В Першу світову бої на цьому місці не велись, бо Львів було здано Брусилову без бою, а австрійські війська просто відступили. Потужні бойові дії велись в Брюховичах вже у часи україно-польскої війни 1918 року.
«Форт в Брюховичах був захоплений польськими військами о першій ночі 29 квітня 1919 року. Форт-пост Львова в Брюховичах впав останнім – після цього війну за Львів було програно. А в липні 1919 року війська УГА відступили за річку Збруч.» - зазначає історик Борис Праздников.
Саме з тих часів сліди від куль біля бійниць форту. Знаходили там і гільзи від Манліхера та польського Маузера, ще траплявся Маузер часів оборони Львова від німців в 1939 році.
Добратись до форту можна від кладовища на в'їзді в Брюховичі, далі обійти зліва цвинтар та йти прямо в гору.
Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри
Михайло Дзиндра народився в Україні в с. Демня. В роки війни вчився у Львівській мистецько-промисловій школі. В 1944 році емігрував закордон спершу у Чехословаччину, далі в Західну Німеччину, і нарешті в Америку (США). В 1991 році повернувся в незалежну Україну. За власні кошти збудував музей, де розмістив понад 800 перевезених зі США власних скульптур, які подарував державі. Сьогодні Музей Модерної Скульптури це відділ Львівської картинної галереї.
Помер Михайло Дзиндра 8 вересня 2006 року, похований на полі 50 Личаківського цвинтаря.
Детальніше про час роботи музею та вартість квитка тут.
Озеро + "Чебуречна"
Перше, що спадає на думку зі згадкою про Брюховичі влітку, це озеро та чебуреки. Це мейнстрімний варіант відпочинку в селищі є своєрідною візитівкою Брюхович, тому й тут хочеться згадати про це.
В Брюховичах є кілька озер, ставків, проте найвідвідуванішими зазвичай є озера, що знаходяться в районі ресторану "Колиба" та, відповідно, "Чебуречної" - вони є належним чином впорядковані, надаються послуги-розваги тощо.
"Чебуречна" - своєрідне місце паломництва протягом вже 35 років. Свого часу тут побувало чимало відомих осіб. Якість та смак брюховицьких чебуреків, попри часи, незмінні - і сьогодні це місце відкрите для голодних відвідувачів.
Незважаючи на скромний інтер’єр та невибагливе обслуговування, це кафе завжди користується популярністю серед людей різного достатку.
Астрономіча обсерваторія ЛНУ ім. Франка
В Брюховичах обсерваторія побудована в 1924 році. А з 2008 року науково-дослідницький комплекс апаратури для вивчення небесних тіл близького космосу обсерваторії включено в Державний реєстр наукових об'єктів, які становлять національне надбання України.
Основний телескоп найстарішої обсерваторії України знаходиться саме в Брюховичах!
Крім активної діяльності в обсерваторії також проводять екскурсії для всіх охочих.
Читайте також інші наші матеріали:
- Вацлав Налковскі про Брюховичі і брюховчан (1911)
- Порохова вежа - стародавній форпост Львова
- Оглядові майданчики Львова
- Таємні дворики Львова
- Історичні гори і пагорби Львова
- Чатові (чортові) скелі в Винниках
- Історія львівського ідола на вулиці Харківській
- Місця сили Львова. Сакральне Знесіння (Кайзервальд). Світовидове поле.
- Миколаївські печери "білих хорватів". Австрійські штольні.
© Портал SPADOK.ORG.UA
